О, місто – вежа,
місто ворожбит
Сколи моїми смутками
долоні.
Я не троянда, кинута тобі,
Я – пошуки себе
в твоєму лоні.
Я – тінь себе. Лише іще
німа
Я – камінь у майстерні
безкінеччя…
У цього неба – неповторний
смак
І колір часу, Всесвіту і втечі.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)