1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
04 серпня 2018

Безсмертник

Оцінити
(6 голоси)

Я лежу на малій долоньці –

Я розвага твоїй дитині.

Я навчилася жити без сонця,

Без землі, води і коріння.

 

Ну! Скажи їй! Хай кине додолу –

Я не хочу, щоб ти побачив

Як поволеньки блякне колір

Моїх вуст і очей незрячих.

 

Може, кров моя витекла з соком,

Може, пахощі звітрились – може…

А стежиною котяться кроки –

Ніби яблука падають в кошик.

 

Кроки є – а сліди вже зітерто

Так миттєво – лише за хвилину!...

Це не я. Це сумує безсмертник

На долоньці у нашого сина.

Серпень, 1996