1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
07 жовтня 2019

Переплітаючи подихи, відлітаємо в сон

Оцінити
(4 голоси)

Переплітаючи подихи, відлітаємо в сон.

Добре, що нам невідома година прильоту.

Що серед нього рожеві летять кашалоти,

Дихаючи так легко і в унісон.

 

Там заплітаються, наче ліани, мої бажання,

Солодко достигаючи обважнілістю ґрон.

Крутить круп’є рулетку – ого! Зеро!

В тебе вже ні хвилини, ні шансу, ані

 

Жодної змоги прокинутись і втекти.

Ти вже відчув тремтіння цього повітря.

Ти, якщо хочеш, будеш і Шива, й Мітра,

Будеш в мені – і мною – і завше – ти…

 

Так, оксамитним, шовковим, легким ласо

Я тебе сплутую: бачиш – не вирватись…

Але – допоки – ми тут – божевілля і міра ти

Поки…

Переплітаючи подихи… відлітаємо… в сон.

07.03.07