Я – втеча, я – вічна втеча
Я тихий зміїний посвист –
Втікають очі і коси,
Втікають руки і плечі,
Втікають стегна і ноги,
Втікають сльози і усміх
І серце втікати мусить
Та тільки не зна дороги
В тенета премудрих речень
В тенетах судин і м’язів
Я тихий довічний в’язень
І все-таки вічна втеча