І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (297)
11.11.19
А музика – скрізь
А музика – скрізь. Вода у під’їздних трубах Співає своєї. І ліфти дзвенять своє Сусід збігає сходами в ритмі румби… Здається, нічого немає, А музика – є. Вона – реактив, який розчиняє тишу. Невидимі струни – у всього й для всього. Отож Уранці розбудить. Увечері - приколише. Заплаче з тобою. Але й засміється також. І навіть коли обніме…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
30.10.19
Тихенько сміюся
Тихенько сміюся крізь пристрасть і шал Плетуся на кухню, здолавши дрімоту Кумедно казки переходять в реал: Вставати – о шостій. У принца – робота. Без огляду казка – у ніч навтьоки За нею – ясний і просвітлений ранок: Принцеса вбирається до баняків І трішки прибрати за принцем коханим А вернеться – пізно. І трішечки злий Живому і мертвому…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гірка пігулка болю в Мелодія вічних прощань (20.11.19)
- Поезію Марини Брацило в сучасному літературознавчому і культурологічному дискурсі вивчали учасники засідання круглого столу в ЗНУ в Новини (20.11.19)
- Колискова викладачу в Пісні (18.11.19)
- Я хочу на пасіку, в літо щедре в Сонцетяжіння (14.11.19)
- Може, й правду розказали в Я зроду тут живу (13.11.19)
- Круглий стіл. 14 листопада (оновлено) в Новини (12.11.19)
- А музика – скрізь в І залишаться - вірші (11.11.19)