І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (220)
19.11.18
Я зупинюся. Наче кровообіг
Я зупинюся. Наче кровообіг. Немов годинник. Батарейки «Varta». Звичайно, що залишуся – лівобіч. Чи то – правобіч. А про інше – варто? Я знаю: зупинятися – майстерність Не всім вдається. Але я – зумію Лишень з’ясую: це стерня – чи стЕрно*. Це – пристрасть, а чи просто аритмія. Відтак – біда. Відтак – піду на весла, Цю гойдалку триматиму…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
16.11.18
Мені здавалось ти мене гукав
Мені здавалось: ти мене гукав, Хоч це було, можливо і не в тему Сліпа рука, шукаючи рукав, Мов кошенятко тицялася в темінь. Мені здавалось: ти мене гукав – А треба бігти, бігти, коли кличуть! Здригалася невиспана рука, Малюючи усміхнене обличчя Мені здавалось: ти мене гукав І за собою кроки не встигали І усмішка зривалася дзвінка І в хмарах…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Ті, що мені обіцяли колись в Пам’ять козацького степу (19.11.18)
- Я зупинюся. Наче кровообіг в І залишаться - вірші (19.11.18)
- Мені здавалось ти мене гукав в І залишаться - вірші (16.11.18)
- Чуєш чи не чуєш… в І залишаться - вірші (14.11.18)
- Та веселка мені не дає спокою в І залишаться - вірші (14.11.18)
- Сни мої- шиті шовком в І залишаться - вірші (12.11.18)
- Ну, понеслося в І залишаться - вірші (12.11.18)