1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (320)

18.02.20

БЛЕФ

У нас на руках — суцільні козирні тузи. На наші вуста натягнено усміхи з гуми. Зелене сукно лежить зморшкуватим глумом. Захоплива гра: ми знаємо тільки ази. Всі наші слова навряд чи відтворюють суть. За ними стоїть вагання і зляканий сумнів. Всі карти розкрити тепер було б нерозумно: За козирем сміху ховається “шісткою” сум. О, як ми чуття маскуєм невправно свої!…
Випало небо снiгомПросто менi у сни.Ранок. Сльота. Вiдлига.Калюжка коло стiни —   Око на сiрому лобi,Сповнене жаху й пiтьми:Вулиця сонним ЦиклопомВклякла на зламi зими.   Втомлений шепiт фiранокВ такт переможеним снам,Чаша з святими дарами —Сонце в долонi вiкна —   Нас не очистить вiд скверни,Змiшана э трунком доби.Початок нової ери:Ворога возлюби,   Потiм ввiйди у браму,Створену з тiла мого.Гiлка в…
Сторінка 1 з 8