І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (419)
28.12.20
Ти – не боржник. І я – не митар
Ти – не боржник. І я – не митар.Ні по своє, ні по державнеЯ не прийду до твого житла,Бо я на це не маю права.Ти – не боржник. Живи спокійно.Нема звідкіль чекати лиха.Дощинки сліз тримають вії.Спокійно, жінко, Чуєш – Тихо!Мій біль – моя єдина власність –Мені всміхається зловісно.А те, що мало стати щастям,Померло, народивши пісню.
Опубліковано в
І залишаться - вірші
26.12.20
Здійснилось: лобом об стінУ
Здійснилось: лобом об стінУРопа залляла очі…І я впаду в безодню снуНе дочекавшись ночіСпинивши часу дикий бігЗалишу вічну сцену.А потім в сон проникне більІ розшматує вени.Забуду днів панно рябе,Порину в заметілі…Я з мозку вирвала тебе,А ти лишився в тілі, –Злечу над ріки і містаНе витримаю муки:До тебе тягнуться вуста,Тебе шукають рукиПеред очима світ застигІ виходу немає…– Молю! Благаю! – Відпусти!..– А…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Як впаде на дорогу остання зілина в Пісні (02.08.22)
- Листи, у яких немає жодних шансів бути відправленими в Проза (01.08.22)
- Сонячна пара в Новини (27.07.22)
- Востаннє в Проза (25.07.22)
- Село в Проза (21.07.22)
- Терня моє в Проза (17.07.22)
- Ти є на землі в Хортицькі дзвони (10.07.22)