І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (419)
04.02.19
Доки слова нависають
Доки слова нависають важкими краплями – От ніби скороприйдешня злива – Доки можливі всі неможливі «раптом», – Я щаслива. Доки слова дозрівають – ґрона і кетяги – Соком стривожено і неминучо пульсують, – Доти я їхня єдино можлива леді. Хочете – пані. А хочте – корчмарка. Всує Згадую все (якщо знаєшся на пошуківці…) – Тричі цитована і –…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
31.01.19
Знов на підлогу сяду я
Знов на підлогу сяду я,Мовчу, немов на чатах.І знов тебе вигадуєПорожня ця кімната. Вмирає сизе зарево, Хитається прозороНаповнений примарамиНапружений півморок. Момент прозріння втрачено, Приховано невправно.На двох – хапливо – начорноЗаварюється кава. І ціла вже майоліка, Все вигадать неважко.Лиш на маленькім столикуМовчить порожня чашка. 1995
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- День новий прийшов в Пісні (01.07.22)
- КОНКІСТАДОР в Благовіст (26.06.22)
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)