1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (258)

А ближче – ні на трохи нам, Не можна нам. Напевно, не закохана – Зворожена.   Боюся й уявити Дивовижу цю. Мій опівнічний світе, Моя ніжносте.   Навряд чи я отямлюсь, Навіть – тонучи. Біда із почуттями, Моє сонечко.   Не стану ворожити. Але – вір мені. І що там того жита Понад прірвою!   Прекрасно і безглуздо. Майже –…
Ти плачеш, але що тобі такого? Сумного вітру вистояний щем Тобі дарує спокій і тривогу І підставляє ніжку і плече.   То що ж тобі? Не мало бути лиха. Все йшло, як слід. Сміялася імла. Ходив старий. Збирав гріхи у міха. З торбинки роздавав тепло і лад.   А ти – ізнов. Ніхто мені не винен, Що я не вмію…
Сторінка 1 з 7