1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Хортицькі дзвони

Хортицькі дзвони (26)

Ми вiдкружляли – не шукай! –В минулонiчнiм листопадi,Де листя в жовтий колiр зрадиПофарбувала зла рука.I то був найстрашнiший крах:Ти впав на мокрому асфальтi,А я, зробивши мокре сальто, –На вимоклий солiдний дах.А там, самi i не самi,Хотiли ми, чи не хотiли,Та душу втратили i тiло –I розчинилися в зимi.I криками останнiх зграйВже день новий над нами вистиг…В минулонiчнiм падолистiМи вiдкружляли –…
Вогонь свiчi вмирав безсило. Здавалось, нiч не промине. I я в знемозi шепотiла: Люби мене! Люби мене! А за вiкном завiя бiла, Неначе птах з дитячих снiв, Кружляла, билась грУдьми, вила I борсалась помiж снiгiв. Немов хотiла загасити Вогонь свiчi, розбивши скло. Дарма! Снiгам дарує лiто Моє тепло, твоє тепло… …А що тепер? Чорнiють вiти, I пада заметiль до нiг.…