1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
12 червня 2012

Веде корогва од мого порогу

Оцінити
(7 голоси)

Веде корогва од мого порогу.
Кричить пташина на старому грабі.
Мій сотнику! Тобі курить дорога
І кураї підморгують обабіч.

Вуст усміх і сьогодні не прочинить
(А нині він і справді ні до чого)…
Ти цілував мене лише очима,
І словом не торкаючись чужого.

Час бризкає, мов молоко в подійник.
І тіні, що заклякли при порозі,
Ніяк не можуть розплести обіймів –
А ти уже вклоняєшся дорозі.

Кивають спориші при кожнім кроці.
Вуста спиняють крик – бо ще почуєш!
А сльози, що між квітів на сорочці,
Нехай тебе від кулі порятують.

15.05.09

Детальніше в цій категорії: « Лицарю минулого Хортиця »