Болить… Переболить… Переболієш
(Так зі всіма стається – от в чім штука.),
В лампади доливаючи олію
Й тремтіннями свічок уклавшись в руки.

 

Стискає. Перев’є. Перезав’ється
Стрічками на вінках і на віночках.
Хто не збагне – той в очі засміється.
Хто вже збагнув – зітхне, закривши очі.

 

Від плачеться. Попустить. І відпустить
Кому – гріхи, кого – навік у вирій.
Мовчить, мовчить у серці чорний згусток.
Солоні письмена від сліз – на шкірі.

 

А комину – шкода збуватись сажі:
Ну, чорна, але рідна – хай їй буде…
Болить. Переболить. Так люди кажуть.
А люди знають. Знають. Знають?… Люди?

 

27.05.12