Вікна опівнічні стигнуть німо –
Водночас видючі і незрячі.
Звісно, підбереш, не пройдеш мимо.
Але й скарбом стану я – навряд чи.
Ну хіба в кишеню заховаєш
І подальше щастя сприймеш радо…
З нами, талісманами, буває:
Пошкодуєш тільки якщо втратиш.
А навкруг – білявки і брюнетки.
Та, на жаль, радіти – передчасно:
Вже нема щасливої монетки –
В пил сховалась. Іншому на щастя.
13.06.12
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- КОНКІСТАДОР в Благовіст (26.06.22)
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)