Сиві гнізда розорені –
Птаство минуло, мов сон.
Листя марило зорями,
Але існує Закон
Сонце землю поранену
Лиже рудим язиком.
Літо марило травами,
Але існує Закон
Від блакиті сліпучої
Лишився лиш напівтон.
Річка марила кручами,
Але існує Закон.
Зливи, теплі і райдужні,
Вмерли, зустрівшись з піском...
Чим я марила –байдуже.
Адже існує – Закон.
16.09.98
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- День новий прийшов в Пісні (01.07.22)
- КОНКІСТАДОР в Благовіст (26.06.22)
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)