05 березня 2019

Пролилося сонце над ланами

Друк
Оцінити
(4 голоси)

Пролилося сонце над ланами,
Затопило сяйвом береги
Розлилася повінь дивоснами,
Сповнена весняної жаги
Аж до неба виросли заграви
І шепоче стомлена земля:
- Аве, Сонце, дню весняний, Аве
Радуйся, паруюча рілля!
П’ючи струми сонячної зливи,
Мов життя затверджуючи тим,
Золотим колоссям марить нива,
Марить степ розмаєм золотим
І лиш я, вербою край дороги
Погубивши звіяні листки
Вклякла. А образи і тривоги
До весни засипали стежки
Так стою, окрадена вітрами
Тихим сном ввижаються сніги…
Байдуже, що сонце над ланами
Затопило сяйвом береги.

1990

Останнє від administrator

Повернутись нагору