А музика – скрізь.
Вода у під’їздних трубах
Співає своєї.
І ліфти дзвенять
своє
Сусід збігає сходами
в ритмі румби…
Здається, нічого немає,
А музика – є.
Вона – реактив,
який розчиняє
тишу.
Невидимі струни –
у всього й для всього.
Отож
Уранці розбудить.
Увечері - приколише.
Заплаче з тобою.
Але й засміється також.
І навіть коли
обніме за плечі
відчай
Коли вже здається –
несила ступити крок
Залишиться – музика.
Музика стиха
покличе
І ти, мов по сходах,
по нотах
підеш до зірок.
15.01.13