Ключі від ранку
Ключі від ранку (56)
Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.
09.09.20
Іноді хочеться бути і от такою
Іноді хочеться бути і от такою, й такою ще. Іноді хочеться стати аж такою красивою. І вже ніколи в світі – не запасним летовищем. І ні за які гроші – мудрою, хоч і сивою. Іноді просто мріється – мрії так легко родяться. Так собі – уявляється буде. І навіть так іще. І набридає вабити розумом, а не вродою. так іще…
Опубліковано в
Ключі від ранку
15.07.20
Ну, так. Ми розчинилися у ритмі.
Ну, так. Ми розчинилися у ритмі. Хай навіть – розчинилися у зливі. Ще можна научитись говорити. Навчитися ж мовчанню – неможливо. Ну, так. Ми дослухалися звучання. Ми нас в акорди вписували чесно… Та треба народитися – з мовчанням, Одним на двох. Одним на цілий всесвіт. Ну, так, було відстроєно гітари. Та далі – за єдиної умови: Найбільшу кару з найціннішим…
Опубліковано в
Ключі від ранку
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Зелені відлуння дзвінкого холодного літа в Благовіст (19.10.20)
- У сивих шовках його снів в Благовіст (18.10.20)
- ЛИЦАРЮ МИНУЛОГО в Хортицькі дзвони (15.10.20)
- Один по одному, мов кролики – із капелюха в І залишаться - вірші (12.10.20)
- Це тільки листя, тільки листя в Я зроду тут живу (12.10.20)
- Розлуки золоте крило в Мелодія вічних прощань (12.10.20)
- Пісню сонця медову розлито по банках і бутлях в І залишаться - вірші (05.10.20)