1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (148)

Здрастуй, весно. Ну от ми і разом. Лине повідь сонячних крил, Але знову банальні фрази Всі чуття позбавляють сил.   Блякнуть сіро зливи розмаїв, Вітер спрагло спива росу... Я тобі не скажу:"Кохаю!" – Тишу в пригорщі принесу.   Випий спрагло, мов синь джерельну, Зазираючи з очі їй. До краплини збери ретельно, А за мить – з вітрами розвій.   І…
Акація, мамо! Так сумно на слід облітає! Так біло цілує твої невидющі сліди. А людно як, людно! Народу – неначе в Китаї. Ніхто й не розчує твоєї дзвінкої ходи.   Акація, мамо! Ну що нам з тобою робити? Буває, що й сумно. Минеться. На те не зважай. Чого ж то сумує в вишневих очах твоїх літо? О, мамо! І смутку…
Сторінка 1 з 4