Легкий метелик снів
Легкий метелик
ранків
Ще з ночі навісні –
Впокоряться світанку
Ще з вечора чумні –
Прочуняють на ранок
Задосить маячні.
Але на всіх –
не стане
Не вистачить на всіх
Ні блуду, ні облуди
Мете ранковий
сміх
На вулицях полуду
І чорниться життя
До істини малої:
Що завжди є сміття.
І є двірник
з мітлою
А хто із них правий –
Розкидані рекламки,
Веселий сміх трави
В асфальтних
сірих рамках
Розкидані пляшки,
Обгортки
цукерчані…
То знають двірники –
Буденно і звичайно
Великі і малі,
Пакуночки і пачки…
Однаково мітлі.
А двірнику – тим
паче
Він знає : «до» - і «від»
Але комусь же треба
Прибрати зранку світ.
І усміхнутись –
небу.
16.08.12