Рахунок прийшов. Вже не плачу. ПлачУ.
Не треба припущень, концепцій і версій.
Якби ти почув! О, якби ти почув,
Як я тебе кличу всім тілом і серцем!
Із вимкненим світлом сиджу допізна.
Гуляють кімнатами місячні тіні.
Якби ти впізнав! О, якби ти впізнав
На відстані болю моє шепотіння!
І осені – вмерти! І бути зимі
І зірване листя вальсує невпинно
Якби ти не зміг! О, якби ти не зміг
Без мене ввійти у наступну хвилину!
Цей слід на воді – від моїх підошов:
Втікаю від себе сполохано й лунко…
Якби ти прийшов! О, якби ти прийшов
Й страхи мої вбив одним поцілунком!