Я встаю, я співаю, заварюю, лью –
Витанцьовую… Що із того?
Ця рука, що лягла на руку мою, –
Запорука чи засторога?
Я долаю, підкорюю, тну течію.
Я уже зрозуміла майже:
Ця рука, що лягла на руку мою, –
Усміх світла, сонячний зайчик.
Розіллю, розіп’ю, розіб’ю сулію –
До, чи після, чи замість чаю…
І рука, що лягла на руку мою,
Аж нічого не означає.