Аби ти знав, викладачу,
Про що базікаю й мовчу.
Тут щось не те. Боюся знов
До мене стукає любов.
Ми суперечки ведемо,
Але звучать вони, немов
Дует Одарки й Карася,
І співчуває група вся.
П’янить мене цей ризик гри.
Вже розучились говорить
Мої вуста. І тільки очі
Сказати невимовне хочуть.
Я долі опускаю їх:
Іди-но до дітей своїх.
Не дай тобі, Господь, узнать
Як я умію чарувать.
Мене спиняє і навча
Повага до викладача.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Як впаде на дорогу остання зілина в Пісні (02.08.22)
- Листи, у яких немає жодних шансів бути відправленими в Проза (01.08.22)
- Сонячна пара в Новини (27.07.22)
- Востаннє в Проза (25.07.22)
- Село в Проза (21.07.22)
- Терня моє в Проза (17.07.22)
- Ти є на землі в Хортицькі дзвони (10.07.22)