Сукенка з плечей
падає,
В четверо очей
дивишся.
Хай для когось там —
зрадою,
Хай їм… Але нам —
диво ще,
Доки новина —
радісно.
Що воно за знак? —
думаєш,
З розумом своїм
радишся…
Морок затаїть
гру мою:
Серце, що вогнем
гоєне,
Помирити з днем
пробую.
Спробуй, зрозумій, воїне,
Як робити змій
добрими.
Сон тебе здола
втомою,
Набереш тепла
піснею.
Пожалій, п’ючи
промені
На твоїм плечі
приспану.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)