1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
14 квітня 2021

І навіть фіранка мене боїться

Оцінити
(1 голос)

І навіть фіранка мене боїться:
Коли прочиняються двері в кімнату,
Вона намагається біло тікати,
Забравши з собою свою таємницю

 

І пару цілком одомашнених квітів
У темних вазонах a-la Трипілля.
Здригається напівпрозоре тіло
У ніби-коханні, в роздвоєнні світу:

 

Отак — залишатись, отак — тікати.
І розум летить, але серце — тисне,
І просторо тілу, а духу— тісно…
А втім, я навряд чи подібна до ката —

 

В мені ще занадто багато плоті.
Фіранка летить…
Ілюзорність тане…
І каже розважливо мій коханий:
— Ну що ти, маленька!
Це ж просто протяг.

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...