Сірий схід спалахне – і розкрає
Білий світ на червоне ганчір’я
Не журись, мій вишиваний раю,
Буде світлим твоє надвечір’я.
Буде ніч твоя зоряна й пишна,
Мертві тіні розбудять світання,
Хоч і кров’ю стікатимуть вишні,
Дух воскресне і цвітом постане.
Чорне тіло похмурого пару
Заквітчає зелене буяння,
Хай ось тільки дотепимо кару.
Хай ось тільки складем покаяння.
Хай ось тільки покараний Каїн
Усвідомить безодню падіння…
Не журись. мій вишиваний раю.
Стануть воями вранішні тіні.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)