1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (263)

Я йшла в самоту. Точніше сказати – бігла Я так поспішала – я мала ще безліч справ! А в мушлях очей перлинами сльози стигли І біль на шматки мій шовковий сміх роздирав   Я йшла в самоту. Жага пульсувала в скронях Я гнала її, а вона Не хотіла йти І ніжність моя, така дзвінка й безборонна Ще більше, ніж смерті,…
Ще кілька днів – і спорожніє місто І зблідне блиск неонових вогнів. І звіється у вічність жовте листя. Лиш довгі тіні лишаться мені –   Від всіх дерев будинків і соборів Від всіх птахів що б’ються в голубінь Минуть хвилини вижмаканих зборів – Я буду - тінь легка зникома тінь,   Що по тобі залишиться в кімнаті – Чекати, сумувати,…