1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (420)

Хочеш казку? Я знаю, вонаОхолоджує душу і руки.Лиш боюся, порветься струнаВід різкого фальшивого звуку.   Хай це карою стане меніЗа усе, що я маю над міру.Напівправді і напівбрехніЯ однаково напівповірю.   Як в дешевім поганім кіно,Самогубство – не втеча від суєт.Хочеш казку? Вона все одноВід зневіри мене не врятує.
Спогади – сигаретами: спалюються до слова. Дотики і перетини. Виключно випадкові. Все, що було – повицвіло, мов на вікні фіранки. Ніч оплива живицею. Світять бузками ранки. Травень мандрує полуднем з вітром в легкій торбині. Очі говорять: солоно. Пам’ять втішає: нині. Обрій – тонкими п’яльцями. Білим шиттям у ньому Те, що втекло між пальцями і відцуралось дому. Спомин спіткаєш зопалу. Вихилиш…
Сторінка 1 з 10