1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (408)

А я й забула: у тебе інша кохана. Я, правда, ближча за неї на кілька тисяч дощів… А ти й не бачиш, як я божевільно тану, Упавши сном крізь зіниці на дно твоєї душі. Вона й не знає, наскільки глибоко в тебе Вросло зміїне коріння моїх усміхнених снів. Тебе дратує листів розпачливий щебет, Бракує мого цілунку, аби промовити: “ні”. А…
Скільки тобі ще треба, щоб я говорила? Скільки в тобі потреби моєї сили? Бачиш? Мене немає – І ось я поряд. Бачиш? Я обіймаю собою гори. Так, наче це ізмалку Мені судилось. Так, наче це отрута в мої судини. Так, мовби знаю все, що тобі потрібно. Так, мов мене несе нерухоме срібло. Знаєш, я маю виток. Вливайся. Хочеш? Кажеш, що…
Сторінка 1 з 10

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...