1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Мелодія вічних прощань

Мелодія вічних прощань (53)

27.11.21

До розлук ми призвичаєні

До розлук ми призвичаєні,Ми при зустрічах обачливі.Тільки й робим, що прощаємось,Тільки й слова — “До побачення”.   Шал ночей скувало кригою,Вкрала поморозь тепло моє, —Лиш розлука, мов релігія,Залишилась аксіомою.
Опубліковано в Мелодія вічних прощань
Детальніше...
06.11.21

Оддай мене, мамо

Оддай мене, мамо! Та ні, не оддай —Чекають на мене жура та біда.Люблю? Не люблю? — не питаюся, ні.Ото тільки й світу, що плач та пісні.А що за піснями? — то знає один(Із поглядом долі, з очима біди),Отой, що його відпускала сама.Не дай мене, мамо, ой, мамо! Ой, ма!..Не спалить любові мандрівний вогонь —Коханий, що вирвався з раю мого.Під попелом…
Опубліковано в Мелодія вічних прощань
Детальніше...
Сторінка 1 з 2

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...

Останнє

Спогади

Пошук по тегах

Ключі від ранку Перепустка в вирій Літо марина брацило Чотири пори любові Шовкова держава пам’яті юрчика поезія вірші неприкаяний блазень