1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Мелодія вічних прощань

Мелодія вічних прощань (53)

Вишня повна плодів, мов думок невтішнихЇх прозоре хитанняросте в мені.Мої пальці нервовозривають вишні,Гіркувато-червоні,як перший гнів.Проростає у відрахлінива злука,Червоніє тремтінняміж сивих трав.Вишні падають з пальцівчервоним звуком,Мов чиясь віртуозназахоплена гра.Кам’янію надвечір.А трішки пізнішеПроростаю у землю.І тільки вгоріМої пальці нервовозривають вишні,Гіркувато-солодкі,мов перший гріх.
Напередодні вічної любові, Наприкінці буденних денних суєт В мені, немов у залі урядовій, Мої чуття завзято дискутують: — Давайте поговоримо про статус! — Це надто добре, щоб зі мною статись. — Тут, бачте, ось про що сьогодні йдеться: Занадто вже приваблива програма. Або це гірше, ніж мені здається, Або — це відбувається не з нами. — І перш за все…
Сторінка 2 з 2

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...