Там, де літо в коси запліта
Пасма зливи, сонця і тройзілля,
Я міняю зорі на літа –
І літа увись злітають вільно.
А кому припали до душі
Ті слова, що серце відпустило, –
Я міняю сльози на дощі –
І вони до хмар злітають вільно.
І коли міняються вітри,
Бо чебрець і м’ята зацвітають, –
Я – сама до себе – догори
Пахощами степу доростаю.
21.05.2010