08 травня 2019

Лиш пахощами дихай. Не дивися

Друк
Оцінити
(9 голоси)

Лиш пахощами дихай. Не дивися.

Такий він, цвіт духмяного горошку.

Життя моє, метелику барвистий!

Чи втішило кого – бодай на трошки?

 

Що ти зробило – перш ніж далі, далі?

Дало чиємусь погляду притулок?

Комусь у серці світлом засміялось?

Чиїсь печалі крилечком змахнуло?

 

Можливо, так. Тоді – зітхни легенько.

І усміхнись оманливому «нині»:

Твоє майбутнє – у дитячій жменьці.

І в усмішці жорстокості невинній.

 

Ну що ж – одну лелітку втратить місто.

Пилок на крильцях – він такий тендітний…

Життя моє, метелику барвистий.

Недовга радість сонячного літа.

01.07.12

Повернутись нагору