Аби ти знав, викладачу,
Про що базікаю й мовчу.
Тут щось не те. Боюся знов
До мене стукає любов.
Ми суперечки ведемо,
Але звучать вони, немов
Дует Одарки й Карася,
І співчуває група вся.
П’янить мене цей ризик гри.
Вже розучились говорить
Мої вуста. І тільки очі
Сказати невимовне хочуть.
Я долі опускаю їх:
Іди-но до дітей своїх.
Не дай тобі, Господь, узнать
Як я умію чарувать.
Мене спиняє і навча
Повага до викладача.
26 січня 2021
Аби ти знав, викладачу
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)