04 лютого 2022

Знов на підлогу сяду я

Друк
Оцінити
(4 голоси)

Знов на підлогу сяду я,

Мовчу, немов на чатах.

І знов тебе вигадує

Порожня ця кімната.


Вмирає сизе зарево,

Хитається прозоро

Наповнений примарами

Напружений півморок.


Момент прозріння втрачено,

Приховано невправно.

На двох – хапливо – начорно

Заварюється кава.


І ціла вже майоліка,

Все вигадать неважко.

Лиш на маленькім столику

Мовчить порожня чашка.


1995

Повернутись нагору