І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (287)
09.09.19
Маленький світ опадає долу
Маленький світ опадає долу. Маленький світ усміхається щиро. Маленький вітер блукає полем – Це інший вітер, це інша міра. Тихо слухай. Тихо смійся – Має вуха опале листя. Маленький біль відтіняє зраду. Маленька вісь проштрикнула сонце. Маленька тінь затулила радість. Маленький вибух – маленький стронцій. Плачуть пальці. Торкають подих. На вдих – питання. На видих – згода.…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
31.08.19
Це не горе. А якщо горе…
Це не горе. А якщо горе… Хочеш плакати? То навчись! Ніжність моря, підступність моря, Оксамитова далечінь. Це не втрата. А якщо втрата… Хочеш дихати? Дихай в такт! Цілуватися. Цілувати. Сіль зціловувать на вустах. Це не тиша. А якщо тиша… Хочеш слухати? Слухай, як Заколисує, за-колише Море з ніжністю майже в такт. Це – незборно. Якщо ж побореш……
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Все має статися в Я зроду тут живу (12.09.19)
- Маленький світ опадає долу в І залишаться - вірші (09.09.19)
- Злітає листками кленовими в Я зроду тут живу (07.09.19)
- Це не горе. А якщо горе… в І залишаться - вірші (31.08.19)
- У першому дні дощів в І залишаться - вірші (27.08.19)
- Певно, я ще лишаюсь у грі в І залишаться - вірші (27.08.19)
- Послухай, я хочу сказати тобі в Я зроду тут живу (27.08.19)