І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (147)
14.05.18
Акація, мамо!
Акація, мамо! Так сумно на слід облітає! Так біло цілує твої невидющі сліди. А людно як, людно! Народу – неначе в Китаї. Ніхто й не розчує твоєї дзвінкої ходи. Акація, мамо! Ну що нам з тобою робити? Буває, що й сумно. Минеться. На те не зважай. Чого ж то сумує в вишневих очах твоїх літо? О, мамо! І смутку…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
10.05.18
Виструнчуй тексти у лінію
Виструнчуй тексти у лінію В бажанні зрости Рубай рядки на кавалки – мов ковбасу… Привіт молодому Плінію*: Я – це ти. Скоси цю останню валку – Не в тому суть Не знаю, певно так має: Не бути – мліть Це дуже вдала ідея – Розтягувать текст… Атож, не для тебе – розмаї І форми малі… Торкнулась. Сахнулась: де я?…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- АНКЕТА УЧАСНИКА в Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та української авторської пісні «Хортицькі дзвони» імені Марини Брацило (21.05.18)
- Вітер ще має шанси в Шовкова держава (19.05.18)
- Ну і нарешті – те, що і так відомо в Шовкова держава (17.05.18)
- IДОЛ в Хортицькі дзвони (17.05.18)
- Акація, мамо! в І залишаться - вірші (14.05.18)
- Так тремтиш, наче знаєш в Шовкова держава (12.05.18)
- Виструнчуй тексти у лінію в І залишаться - вірші (10.05.18)