І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (298)
09.11.18
Чекала на тебе-тихо й залюблено
Чекала на тебе – тихо й залюблено. Все було просто: Лампа. Вечір. Певність переросла в розгубленість, Потім – у розпач, Потім – у порожнечу Від кожного звуку здригалась всім тілом Холод і вітер. Здригання. Шок. Вибухла злість: – Не дуже то і хотілося. Вимкнула світло. І тут ти, нарешті, прийшов
Опубліковано в
І залишаться - вірші
07.11.18
Не можеш забути літер
Не можеш забути літер, тож ставиш – кому З усіх уцілілих таїнств – стара стежина. Ця осінь, що пахне літом на зубах лишає оскому. А ти пам’ятаєш – оскома зветься ожина Так входить в твої легені травневий вітер Всіма отими вітрами, що звуться – осінь Тобі говорили про ґени. Поставивши літр Згадавши чиєїсь мами – чи пакмо – коси Ти…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Підведено підсумки VІ "Хортицьких дзвонів" в Новини (03.12.19)
- Прес-конференція з підведення підсумків "Хортицьких дзвонів" - 2019" та оголошення переможців конкурсу в Новини (29.11.19)
- З днем народження, "Та, що бігла вперед"! в Новини (29.11.19)
- Опливає свіча в Сонцетяжіння (29.11.19)
- Я — парасолька в Мелодія вічних прощань (29.11.19)
- Коли-небудь, не зараз, із потяга встану в Мелодія вічних прощань (28.11.19)
- Сонне світання. Усміхнене дитятко в І залишаться - вірші (27.11.19)