1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (419)

Ти – не боржник. І я – не митар.Ні по своє, ні по державнеЯ не прийду до твого житла,Бо я на це не маю права.Ти – не боржник. Живи спокійно.Нема звідкіль чекати лиха.Дощинки сліз тримають вії.Спокійно, жінко, Чуєш – Тихо!Мій біль – моя єдина власність –Мені всміхається зловісно.А те, що мало стати щастям,Померло, народивши пісню.
Здійснилось: лобом об стінУРопа залляла очі…І я впаду в безодню снуНе дочекавшись ночіСпинивши часу дикий бігЗалишу вічну сцену.А потім в сон проникне більІ розшматує вени.Забуду днів панно рябе,Порину в заметілі…Я з мозку вирвала тебе,А ти лишився в тілі, –Злечу над ріки і містаНе витримаю муки:До тебе тягнуться вуста,Тебе шукають рукиПеред очима світ застигІ виходу немає…– Молю! Благаю! – Відпусти!..– А…