1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (291)

ти йдеш з мого життя понурим коридором – на кілька кроків, днів, жалів або років тобі хлюпоче вслід занедбаний вівторок, понура середа, а може, навпаки,   ти йдеш таким легким, таким нечутним кроком – немов тебе несе безжальна течія і вже такий нічий цей морок, і морока і ніжність, і біда, і радість – нічия   такий нестримний лет такої…
Я встаю, я співаю, заварюю, лью – Витанцьовую… Що із того? Ця рука, що лягла на руку мою, – Запорука чи засторога? Я долаю, підкорюю, тну течію. Я уже зрозуміла майже: Ця рука, що лягла на руку мою, – Усміх світла, сонячний зайчик. Розіллю, розіп’ю, розіб’ю сулію – До, чи після, чи замість чаю… І рука, що лягла на руку…
Сторінка 1 з 7