І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (418)
23.11.16
Так минулося все просто...
Так минулося все просто – Наче й не було Ти дорослий. Я доросла. Ось моє крило Ну давай же, полетіли! Чи слабо тобі? Ну хіба торкнуться крила Далі – врізнобіч Понад луки, понад греблі – Вище далебі Твоє небо – моє небо: Випадковий збіг Випадкове накладання Двох смішних площин… А по тому – знову ранок В сірому…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
21.11.16
Так буває - усе невчасно
Так буває – усе невчасно. Не до ладу. Не так, як треба Я-то знаю: це просто щастя Ну… приблизно як небо – небо. Розчиняє усе буденність Навіть зрячі – і ті вже сліпнуть А молитва – вона щоденно. А інакше хіба – молитва? А інакше – для чого бути Та, мабуть що, і говорити Ми чудово навчились бути…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)