1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Я зроду тут живу

Я зроду тут живу (45)

Пригадуєш? – Не пригадуєш.Розумієш? – Не розумієш. Сніг так повільно падаєІ тане. Про що ти мрієш?   Сонце золотить квітина помертвілих вікнах...Благословен єси, світе!...Несила. Прикрив повіки.   Сумуєш? Так ні, неначе.Нудьгуєш? Може, нудьгуєш...Бачиш? О ні, не бачиш!Чуєш? О ні, не чуєш. 1990
Посмішка з вуст твоїхЗлетіла наче пташкаІ сіла на плече –Мені, мені одній!Крилом змахнула враз,Зітхнула ніжно й тяжко,Сумна, немов зоря,Моїх торкнулась вій. Я зрозуміла все, Та не скажу нічого –Це знаєш ти без слів,Спіймавши погляд мій.Так іноді нічимСкінчається дорога,Нічим не допоможешІ не зарадиш їй... 1990
Сторінка 2 з 2