1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Я зроду тут живу

Я зроду тут живу (63)

Трамвай в минулорічний сніг Повзе невпевнено і мляво. І грубі дерев’яні лави Риплять в блаженнім напівсні. І проляга його маршрут Дзвінкими коліями згадки. Вагони граються у ладки А може, в іншу давню гру. Так срібно колія біжить І бачить сни про жовте літо Холодний березневий вітер – Його останній пасажир. 17.03.98
А там, за синьою фіранкою, Ще недозріла і нагаПрирода, наче квітка в пуп’янкуДля мене дивом достига   Бо хоче для одної менеМинулоденних збутись пут…Вона здалась мені акторкоюЯка чекає на дебют 1994
Сторінка 2 з 2