1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
06 липня 2011

Небранка

Оцінити
(2 голоси)

Впасти і піднятися. Піднятися – і йти.
Знову без надії, без омани, без мети.

 

Бачити, як кров’ю просякають батоги.
Впасти і піднятися. А тільки і снаги.

 

Знала: не втечу, не відгризатиму руки…
Доки серед ночі не заплакали вовки.

 

Доки не побачила блукаючі вогні –
Свічі поминальні. По братах і по мені.

 

Вишкірився місяць ятаганом: не втечеш!
От що пам’ятаю (знаю, це не все іще):

 

Небо нахилялось. Небо сипало зірки.
Темінь. Присмак крові. Перетерті мотузки.

 

Солоно сміятись. Легко спльовувати кров:
Мій полон мене і цього разу не знайшов.

 

Кажуть, то вовчиця перегризла мій аркан…
Ти все бачив, місяцю, мій брате – ятаган.


17.11.07