1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
07 липня 2011

Я сама прийшла до тебе, хане

Оцінити
(5 голоси)

Ні, не як вони, – не на аркані,
Не ясиром, а відтак – не тілом.
Я сама прийшла до тебе, хане,
І цілую – бо сама хотіла.

 

І в намет – беззбройною. І ще я –
Вітер поміж сполохами шалу –
Гірко-полиновою душею
До руки з нагайкою припала.

 

Де Перун замкнув огненне коло,
Де по Святославу змовкла тризна, –
Я спокійно п’ю свою неволю
З присмаком солодкої трутизни.

 

Зупинюся. Поцілую в очі.
І побачить сонце, коли встане:
Вістря найпрекраснішої ночі
Простромило твоє серце, хане.


30.06.10

Детальніше в цій категорії: « Я не плачу Я тебе відчуваю шкірою »