Жеці Золотарьову
17.03.07, день народження Че
Братику мій! І прикололо ж тебе народитися саме тут,
У нашій Богом благословенній Неньці!
Все могло бути інакше. Без всякого «Брут…»
І без обов’язкових слідів чеченців.
Без того, щоби сказали: «За скільки – ти?»
А просто: не згоден – і ґвера в руки.
І тобі усміхалися б сто ночей самоти,
Серед яких би ти думав, а не скнів від розпуки.
Ти розумієш, мілітарі – теж не твоє.
Та не підкаже ніхто, які вони, однострої.
Нам і так пощастило: ми в себе – є.
І натепер мú собі боги. І мú – герої.
Я розумію: приклáд намуляв плече.
Навіть не хочу думати, щó розуміють дружина й доця…
Да… До фіга на Кубі було романтиків. Включно з Че.
Чи не тому наливають вино, а ковтаєш – оцет.