1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
10 квітня 2012

Живопис

Оцінити
(2 голоси)

З дитинства люблю живопис. Привчила мама.
Я звикла ходити на виставки, немов на роботу.
Я навіть в чужих містах поводжусь так само.
Брутально лаю всі ті, що закриті в суботу.

 

Останнім часом – немовби даха зірвало.
Я в офіс іду щодня, немов в галерею.
Шукаю єдину усмішку, що сховалась
На дні безодніх зіниць – і рятуюся нею.

 

І так – по колу. Стояти і мовчки пити
Прозоре сяйво очей – мов писати вірші.
Дивитись, як пестить волосся весняний вітер…
Улюблений мій шедевр, що належить іншій.