Цікаво, ти хоч знаєш, як воно –

Коли тебе вбивають мимохідь?

Напевно, ти це бачив у кіно:

Любов і кров. Морков, любов і хіть.

 

Але… коханий… Режисер свічок

Понаставляє – от вони й горять.

І героїня – сучка. Ну то й що?

При чім тут – я? Хто поза всім – твоя?

 

Чому ти граєш цю жахливу роль –

Чарівного, розгубленого і…

Не дозволяй собі, о мій король,

Цих безіменних ролей нічиїх!

 

Отямся! Ти – король. Ти – чоловік.

Тебе чекає слава. Пісня. Смерть…

А ролі – вони завжди неживі,

Мов келихи, наповнені ущерть.

 

Спинись! Отямся, ти, кого люблю!

На тебе трон твій явно зачекавсь…

Я ж – сходами – та тільки королю! –

Під ноги ляжу. Жодних нарікань.

20.11.12