Цікаво, ти хоч знаєш, як воно –
Коли тебе вбивають мимохідь?
Напевно, ти це бачив у кіно:
Любов і кров. Морков, любов і хіть.
Але… коханий… Режисер свічок
Понаставляє – от вони й горять.
І героїня – сучка. Ну то й що?
При чім тут – я? Хто поза всім – твоя?
Чому ти граєш цю жахливу роль –
Чарівного, розгубленого і…
Не дозволяй собі, о мій король,
Цих безіменних ролей нічиїх!
Отямся! Ти – король. Ти – чоловік.
Тебе чекає слава. Пісня. Смерть…
А ролі – вони завжди неживі,
Мов келихи, наповнені ущерть.
Спинись! Отямся, ти, кого люблю!
На тебе трон твій явно зачекавсь…
Я ж – сходами – та тільки королю! –
Під ноги ляжу. Жодних нарікань.
20.11.12