1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
23 серпня 2014

Коли синє звучання прокинеться...

Оцінити
(10 голоси)

Коли синє звучання прокинеться

в струнах твоїх, –

Наче терпко повіяло синім

ожиновим вітром –

То опинишся ти по коліна

в закляклій траві,

Що останніми спазмами ловить

осіннє повітря.

 

Коли стануть круг тебе, мов варта,

чиїсь голоси,

Коли іскрами бризне, мов ватра,

стривожена пам’ять, –

Ти впадеш, мов у безвість, в цю темну

ожинову синь,

Деручи на лахміття байдуже

безпам’ятне рам’я.

 

І розступиться безвість. І вклякне.

І мури падуть.

І на мить скам’янієш. І кров твоя

вдарить на сполох:

Ти тут був. Ти пішов. Ти був певен:

долаєш біду.

Ти ішов уперед, утрьохсоте

змикаючи коло.

 

І стояли тобі обітовані зорі

в очах.

До невидимих струн прикипали

стривожені руки.

І густів за тобою твій темноожиновий

час,

Проростаючи в осінь до першого

синього звуку.

2001 – 7.08.03

Детальніше в цій категорії: « Тоншають контури Колискову для тебе »