1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
27 лютого 2015

Розлилося сонце над ланами,

Оцінити
(10 голоси)

Розлилося сонце над ланами,

Затопило сяйвом береги

Розлилася повінь дивоснами,

Сповнена весняної жаги

Аж до неба виросли заграви

І шепоче стомлена земля:

- Аве, Сонце, дню весняний, Аве

Радуйся, паруюча рілля!

П’ючи струми сонячної зливи,

Мов життя затверджуючи тим,

Золотим колоссям марить нива,

Марить степ розмаєм золотим

І лиш я, вербою край дороги

Погубивши звіяні листки

Вклякла. А образи і тривоги

До весни засипали стежки

Так стою, окрадена вітрами

Тихим сном ввижаються сніги…

Байдуже, що сонце над ланами

Затопило сяйвом береги.