05 вересня 2017

Густо - пусто. Сумно весело

Друк
Оцінити
(6 голоси)

Густо - пусто.

Сумно весело.

Незабутньою

й забутою

Почуваюся

в оркестрі я

Ніжним дзеньканням

трикутника

 

Є така маленька

партія

Напівзвуку –

майже атома

Без якої

жарти жартами

Все чогось та й

бракуватиме

 

Так, найменшої –

із малості

Незначним

стібочком вишивки

Перша скрипка

запишалася

Деригент включився

втішено

 

Далі- квіти.

Далі - оплески

Далі –

знову звуків віхола…

Я набралася

хоробрості

І промовчала усміхнено

 

Знаю, це – лише

емоція,

Бур’янина -

поміж квітами…

Я нахаба,

пане Моцарте.

Але знаю:

ви –помітили

29.08.12

Останнє від administrator

Повернутись нагору