1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
04 лютого 2018

І таки доведеться...

Оцінити
(6 голоси)

І таки доведеться хоч злегка торкатися клавіш.

Руки щойно злетіли – не знаю, що прозвучить.

Я боюся всіх нот. Я fermato боюся навіть.

Я творю цю мелодію – подумки, уночі.

 

Я не знаю вертання. Не виправиш звук, що схибив.

Винуватого пальця відтять не велить закон.

Я до того, як грати, повинна зробити вибір:

Може, питиму соло. Можливо – удвох, в унісон.

 

Але щойно торкнешся хоча би подумки клавіш –

Торуватиме музика шлях до злітання сама.

Я тебе не боюся. Боїшся лиш ти: в тебе – справи.

В тебе – вічна відмазка: забіганий. Діти. Зима.

 

Тільки музика – в простір. І пальці готові злітати.

І мелодія нас на Цитеру нехай віднесе.

Хай це буде фіналом, але – не початком цитати.

Пальці музику творять. Ти тонеш. З’ясовано все.

6.10.10

Детальніше в цій категорії: « Що цікаво - я знаю І до самого сходу »