27 лютого 2018

О, моє золоте дитинство

Друк
Оцінити
(3 голоси)

О, моє золоте дитинство!

Де ти, де?

Пройде день, мов опале листя,

Відійде…

 

Так минаються дні за днями

Без облич

Золотими чарує снами

Тиха ніч

 

Та недовго: думки мов повінь.

Де ти, сон?

Випливає прозорий човен

Із вікон

 

В човні тім – золотії весла:

Мрії, сни…

Чуєш, весно, безжурна весно,

Відчини!

 

Дай спочити, бо груди палить

Навіть лід.

А навколо – такий безжальний,

Зимний світ.

Листопад 1992

Останнє від administrator

Повернутись нагору